Амбіції — це те, що ніколи не зникає

09 серпня, 00:00

І Я ТАК ХОЧУ… / ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Поділитися:

У дитинстві нам ніхто не забороняв вихвалятися або розмальовувати своє майбутнє найяскравішими фарбами: я стану успішним бізнесменом, талановитою актрисою, неперевершеним кухарем… З часом амбіції перевтілюються у внутрішні стимули. Запитання «Дня»:
Амбіції — це добре чи погано?

Валентина СТЕПОВА, співачка:

— Якщо людина дійсно хоче чогось серйозного досягти в житті, вона без амбіцій просто не спроможна це зробити. Я себе вважаю амбітною людиною, може мені навіть подібних стимулів трішки не вистачає… Вважаю, що здорові амбіції не можуть заважати, якщо вони не перевищують норму дозволеного, бо інакше — це вже хвороблива гординя. Людина починає переконувати себе, що їй мають усі поклонятися, зобов’язані забезпечувати «все й уся»… Мені задається, що чим більших ти досягаєш висот, тим простішою та делікатнішою людиною маєш бути.

Лілія ПУСТОВІТ, дизайнер:

— Не завжди добре, так само як і не завжди погано. Медики говорять, що навіть отрута корисна в невеликій кількості…, а якщо збільшити дозу? Я не вважаю себе амбітною людиною. Іноді, коли необхідно проявити себе й «запустити» амбіції, я цього не роблю, а коли трапляється протилежна ситуація, я ніби й відчуваю, що треба себе стримати, бути спокійнішою, але не виходить… Усвідомлюю, але нічого з собою зробити не можу. Установити правильну кількість амбіцій не просто, тому й виникають труднощі.

Сергій ФОМЕНКО, лідер рок гурту «Мандри»:

— Амбіції — це нормально, головне, щоб вони не переважували здоровий глузд. Чи вважаю я себе амбітною людиною? Так! Амбіції мобілізують бажання, внутрішні сили, розумові здібності. Наприклад, успіх гурту «Мандри» заснований на амбіціях. Ми багато працювали, шукали свій шлях у музиці, але, я вважаю, без амбіцій заявити про себе — то нічого б не було. З дитинства в мене залишились певні вимоги до себе, а тому зірковою хворобою я ніколи не хворів.

Наталія СУМСЬКА, актриса, телеведуча:

— Тут навіть не треба визначати: добре це чи погано. Амбіції є в кожної людини, особливо в тих, хто займається творчими професіями, бізнесом, спортом. Інша річ, як їх використовують, щоб досягти мети. Не слід приховувати або кокетувати, грати в піжмурки. Просто комусь вдається їх приховувати, а хтось використовує їх невміло. Якщо ти не опанував системи впливу на себе, то колись будеш через це страждати, стане прикро, що на повну силу не використовуєш свої можливості. Я вважаю, що амбіції нас стимулюють: інакше людина, можливо, була б пасивною, аморфною… Сьогодні «амбітний стиль спілкування» став модним на ТБ. Можна шукати тут позитивні або негативні моменти, але все це диктує соціум. Тому найбільш небезпечно це може вплинути на дітей, адже вони наслідують, проектують на себе все, що бачать в інформаційному просторі. Для актора, скажімо, це фах. Ми повинні вміти управляти й спрямовувати, якщо треба маскувати або виставляти свої емоції, як цього вимагає роль. ..

Тетяна ЦИМБАЛ, телеведуча:

— На мою думку, що це не погано, але вони повинні мати якесь підґрунтя, спиратися на впевненість у своїй праці та професіоналізм. Амбіція — це як талант, який людина має в собі віднайти й пробудити. Треба завжди орієнтуватись у ситуації й розуміти свою нішу в житті, навіть можна бути амбітною людиною «авансом!». Розуміти, що ти робиш крок і маєш із часом підтвердити свій дозвіл на нього. Особливо це важливо для публічних людей, бо інакше вони стають трагічними особистостями. Треба не просто заявляти про себе, але добре працювати, весь час себе випробовувати, навіть внутрішньо рости… А з часом ще вище підіймай планку! Необхідно собі сказати: я хочу бути найкращим спеціалістом і не шкодую часу, зусиль, щоб досягати мети. Інакше людина ставатиме озлобленою особистістю, яка шукає у всьому лише винних — або в родині, яка її не підтримує, або на роботі, де до неї несправедливо ставляться. Щоб людина відповідала своїм ідеалам, за цим має стояти величезна робота.

Author

Елена Волкова

Випуск газети №:

№132, (2006)

Рубрика

Тайм-аут

Чому амбіції і мета для щастя не потрібні

• Рафаель Еуба
• BBC Future

15 березня 2020

Автор фото, Unsplash

Прагнути щастя — природне людське бажання. Але чи роблять нас щасливішими амбіції та бажання досягти мети?

Про пошук мети в житті та самоактуалізацію написано багато. Але чи потрібні вони нам насправді? Мій партнер весь свій вільний час тиняється по дому, дивиться телевізор, читає тільки новини, працює на некваліфікованій роботі та вболіває за свою футбольну команду. І він цілком щасливий.

А я тим часом відчайдушно «зростаю і розвиваюся», навчаюсь, цікавлюся багатьма речами, але моє життя особливо ніяк не змінюється. Чи може вміння дрейфувати життям і бути задоволеним тим, що маєш, бути важливішим за прагнення до «життєвої мети»? — Бренда, Блекпул, Велика Британія.

Питання про щастя та життєву мету нагадують мені Дона Кіхота, лицаря-мрійника з однойменного роману Сервантеса, та його зброєносця, наївного простака Санчо Панса.

У літературі завжди можна знайти персонажів, які розповідають універсальні істини про людське буття, досвід і психологію.

• Чого нам всім бракує для щастя
• Як «прокачати» щастя за 10 хвилин
• Як стати щасливим за 7 днів

Поки дія роману поступово розгортається, ми дізнаємось, що обидва персонажі дуже розумні. Але якщо цілі Дона Кіхота — утопічні, романтичні і, вочевидь, недосяжні, Санчо завжди задоволений тим, що має, — дахом над головою і шматком хліба з сиром і ковтком вина.

Як психіатр я добре знаю, що відкриті і допитливі особистості завжди прагнуть нового досвіду та відчуттів. Усе дивне та незнайоме, звичайно, захопливе, але й менш комфортне.

Неспокійна вдача Дона Кіхота, його потреба в гострих відчуттях та прагнення романтичних ідеалів змушують його постійно потрапляти в халепу. Він не може задовольнитися затишним мирським життям поміщика і вирушає на боротьбу з кривдою і несправедливістю світу.

Його амбітні цілі, однак, складно реалізувати, а тому він завжди залишається розчарованим.

Автор фото, Itsik Marom / Alamy Stock Photo

Підпис до фото,

Хоча недосяжні романтичні ідеали надихали Дон Кіхота, він ніколи не відчував того задоволення від життя, яке мав його помічник Санчо Панса

На відміну від нього, Санчо Панса мріяв про прості речі — сир і вино. Так, він звичайно не завжди був щасливим, як і в кожної людини в нього бували неприємні емоції.

Але він не описував свої турботи у складних екзистенційних поняттях — і навряд чи вони так мучили і бентежили його.

З одного боку, особистість Санчо дає йому більше шансів досягти психологічного добробуту і задоволення від життя.

Але ми маємо також пам’ятати, що болісний ідеалізм Дона Кіхота приносив йому випадкові миті захвату, які Санчо ніколи не відчув.

Дону Кіхоту були відомі як найвищі миті буття, так і його найжалюгідніші моменти.

• Рейтинг щастя: Україна в аутсайдерах, лідери — скандинави
• Чому гроші не гарантують щастя?
• Як стати щасливим за 7 днів

Особистість Кіхота, за визначенням грецького лікаря Галена, можна назвати «холеричною». Він пристрасний, харизматичний, імпульсивний і чуттєвий. У нього також надзвичайно насичене, але дуже нестабільне внутрішнє життя, сповнене фантазій та емоцій.

Незабаром після другої світової війни лондонський психолог на ім’я Ганс Ейзенк розробив ще одну теорію особистості, яка містила показники екстраверсії та невротизму.

Дон Кіхот — це особистість з високим рівнем екстраверсії (він постійно взаємодіє із зовнішнім світом) та високим рівнем невротизму (його емоційне життя нестабільне та інтенсивне). Таке поєднання рис цілком відповідає «холерику» Галена.

Санчо — повна протилежність. У класифікації Галена він був би «флегматиком»: інтроверт, стійким в емоційному плані з, безумовно, дуже низьким рівнем невротизму.

Він не дивиться на світ крізь призму бурхливої фантазії, а тому бачить звичайні вітряки, там де Дону Кіхоту вбачаються грізні гіганти.

Від типу особистості дуже залежить психологічний добробут людини. По суті, існує позитивний взаємозв’язок між щастям та екстраверсією та негативний між щастям і невротизмом.

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото,

Задоволення та радість сприяють хорошому самопочуттю

Оскільки Дон Кіхот більш невротичний, ніж Санчо, але і більш екстравертний, кожен з них переживає моменти щастя по-різному.

Виходить, що для щастя нам потрібний стабільно низький рівень невротизму і високий рівень екстраверсії. Але все не так просто.

Для тих, хто вважає себе трохи більш невротичним і трохи менш товариським, ніж хотілося б, є гарна новина. Напружене і жваве внутрішнє життя в поєднанні з допитливим розумом пов’язують із творчими здібностями.

У своєму запитанні ви також згадуєте про «самоактуалізацію». Відомий американський психолог Абрахам Маслоу недарма поставив прагнення особистісного розвитку на вершину людських потреб. Ваш особистісний потенціал відрізнятиметься від вашого партнера.

На думку Маслоу, перед тим як перейти до наступного рівня, потрібно задовольнити базові потреби — воду та їжу, потім безпеку, потім любов, самооцінка і лише потім самоактуалізацію.

Але наступні дослідження показали, що люди не завжди роблять це в такому порядку і що задоволення потреб різних рівнів може бути або одночасним, або в іншій послідовності, і, схоже, не впливає суттєво на наш душевний спокій.

Британський філософ XIX століття Джон Стюарт Мілл сформулював ідею щастя просто — це «бажане задоволення і відсутність болю». А нещастя, на його думку, — «це біль і позбавлення задоволення».

Так само як і Маслоу, Мілл бачив у задоволенні ієрархію, від фізіологічних потреб до духовних. Він також радив не заглиблюватися надто в самоаналіз.

«Запитай себе, чи щасливий ти, і припиниш ним бути», казав мислитель.

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото,

Декому для щастя потрібен келих вина і тарілка сиру

Різниця між задоволенням і щастям, а точніше, несумісність між станом постійного задоволення і людським життям досліджена у романах, написаних через століття після Дон Кіхота, як-от «Машина часу» або «Прекрасний новий Світ».

Герої цих утопій живуть у світі, де болю і страждань більше не існує. Але їхнє псевдощастя, позбавлене вибору чи напружених емоцій, не є справжнім — принаймні на думку авторів.

Дійсно, на нашу здатність відчувати себе щасливим впливають риси нашої особистості, темперамент і настрій, а не лише душевний спокій чи співвідношення оптимізму і песимізму.

Але чи має це значення? Ми не створені бути щасливими, будь наша склянка завжди напівповна або напівпорожня. Ми створені, щоби виживати і розмножуватися.

А тому ми всі час від часу переживаємо неприємні емоції, і це не залежить від нашого характеру.

Добре, Брендо, що ви не відмовилися від зусиль зростати як особистість і не позбулися бажання здобувати знання.

Залишайтеся тією, ким ви є, навіть якщо це і не приносить вам постійного душевного блаженства. Наша природа полягає в тому, щоб безкінечно гнатися за вередливим і невловимим метеликом щастя, а не в тому, щоб спіймати його раз і назавжди.

Щастя не можна розлити по пляшках, купити чи продати.

Однак його пошуки можуть стати подорожжю, в яку ви вирушаєте разом із вашим партнером.

І, можливо, вас втішить думка, що наше вічне невдоволення є важливою частиною того, що робить нас людьми.

Рафаель Еуба — старший викладач психіатрії похилого віку в Королівському коледжі Лондона.

Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Future.

Хочете поділитися з нами своїми життєвими історіями? Напишіть про себе на адресу [email protected], і наші журналісти з вами зв’яжуться.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

—

Амбиции Определение и значение | Dictionary.com

• Верхние определения
• Синонимы
• Викторина
• Связанный контент
• Примеры
• British

[AM-BISH-UHN]

/ æmˈbɪʃ ə /

!

См. синонимы для: амбиции / амбиции на Thesaurus.com

существительное

искреннее стремление к каким-либо достижениям или отличиям, таким как власть, честь, слава или богатство, и готовность стремиться к их достижению: слишком из-за большого честолюбия его не любили коллеги.

объект, состояние или результат, желаемый или желаемый: корона была его амбицией.

стремление к работе или деятельности; Энергия: Я проснулся с чувством усталости и полного отсутствия амбиций.

глагол (используется с дополнением)

усердно искать; стремиться к.

ДРУГИЕ СЛОВА ДЛЯ амбиций

1 стремление, стремление, стремление.

2 гол, цель.

3 привод, усилие.

См. синонимы слова «честолюбие» на Thesaurus.com

ТЕСТ

ТЫ НАПЛОНУШЬСЯ НА ЭТИ ВОПРОСЫ ПО ГРАММАТИКЕ?

Плавно переходите к этим распространенным грамматическим ошибкам, которые ставят многих людей в тупик. Удачи!

Вопрос 1 из 7

Заполните пропуск: Я не могу понять, что _____ подарил мне этот подарок.

Происхождение амбиций

Впервые записано в 1300–1350 гг.; Среднеанглийское ambicio(u)n, от среднефранцузского или непосредственно от латинского ambitiōn- (основа ambitiō), эквивалентно ammb- ambi- + -i- «идти» + -t- суффикс причастия прошедшего времени + -iōn- -ion

ДРУГИЕ СЛОВА ИЗ амбиция

амбиция·меньше, прилагательноеамбиция·меньше·лы, наречиепре·амбиция, существительноесу·пер·амбиция, существительное

Dictionary. com Полный
На основе Random House Unabridged Dictionary, © Random House, Inc. 2023

Слова, относящиеся к амбициям

аппетит, стремление, желание, энергия, энтузиазм, надежда, инициатива, стремление, любовь, похоть, страсть, претензия, дух, сила , стремление, рвение, цель, мечта, цель, цель

Как использовать честолюбие в предложении

• Он назвал это вторжением пятой колонны в массовую культуру, нормализующим радикальные, даже коммунистические амбиции.

  Гленн Бек теперь продает хипстерскую одежду. Правда.|Ана Мари Кокс|20 декабря 2014|DAILY BEAST

• Ники относится к одержимости своими поп-амбициями как к неуместному поверхностному раздражению.

  Ники Минаж обнажает свою уязвимость в «The Pinkprint»|Равия Камеир|16 декабря 2014 г.|DAILY BEAST

• Так что, когда двери поздней ночи были закрыты для нее, Слейт пришлось уменьшить свои амбиции, чтобы поднять свой авторитет .

  Любопытная маленькая раковина, которая перезапустила карьеру Дженни Слейт|Люк Хоппинг|15 декабря 2014|DAILY BEAST

• Все, о чем Кристи думает, по словам Лесняка, это «Как это поможет ему в его национальных политических амбициях?»

  Кристи поклоняется свиным королям из Айовы на ящиках для беременных|Оливия Нуцци|29 ноября 2014 г. |DAILY BEAST

• В какой-то степени такие амбиции дополняют друг друга, но Лиана не интересуется «экстремальной биографией».

  Роман о романисте, похожем на Найпола|Эдвард Платт|6 ноября 2014|DAILY BEAST

• Это не было возвышенной нишей, которую нужно было заполнить в жизни, но, по крайней мере, она научилась заполнять ее до совершенства, и ее амбиции были скромными.

  Предки|Гертруда Атертон

• Даже в его возрасте у него были амбиции, и он ожидал, что когда-нибудь, как и его отец, будет служить королю на каком-нибудь посту.

  Наш маленький корейский кузен|Х. Ли М. Пайк

• Социальные амбиции Типпеттов были настолько решительно подавлены, что возмущенный миллионер пригрозил вернуться в Чикаго.

  Предки|Гертруда Атертон

• Когда это прекратилось, она почувствовала, как будто ее унесли из «Лондона» и из тех старых амбиций и надежд навсегда.

  Белла Донна|Роберт Хиченс

• У него не было никакой надежды завоевать ее в жены — возможно, никакого желания, поскольку он не был человеком с очень большими амбициями.

  St. Martin’s Summer|Rafael Sabatini

British Dictionary definitions for ambition

ambition

/ (æmˈbɪʃən) /

noun

strong desire for success, achievement, or distinction

something so desired; Цель; цель

Происхождение слова честолюбие

C14: от старофранцузского, от латинского ambitiō обход (кандидатов), стремление угодить, от ambire обходить; см. ambit

Английский словарь Коллинза — полное и полное цифровое издание 2012 г.
© William Collins Sons & Co. Ltd. 1979, 1986 © HarperCollins
Publishers 1998, 2000, 2003, 2005, 2006, 2007, 2009, 2012

Деятельность и амбиции Китая в Арктике

Примечание редактора:

Прочтите переведенные версии отчета на датском, французском и западно-гренландском языках.

Товарищ, государственный сектор — Совет индустрии информационных технологий

Бывший стажер — внешняя политика, Центр политических исследований Восточной Азии, Институт Брукингса

В этом отчете исследуется внутренний дискурс Китая по Арктике, а также его деятельность и амбиции в регионе. Выясняется, что Китай иногда говорит об Арктике двумя голосами: внешним, нацеленным на иностранную аудиторию, и более циничным внутренним, подчеркивающим конкуренцию и арктические амбиции Пекина. Анализируя политическую, военную, научную и экономическую деятельность Китая, а также его принуждение к арктическим государствам, отчет
также демонстрирует серьезность стремления Китая стать «полярной великой державой». ¹ За последние два десятилетия Китай 33 раза отправлял высокопоставленных лиц в регион, привлекал или присоединялся к большинству крупных арктических институтов, искал полдюжины научных объектов в арктических государствах, реализовывал ряд экономических проектов двойного назначения,
расширил свой ледокольный флот и даже направил в регион свои военные корабли. Восемь арктических суверенных государств — Канада, Дания, Финляндия, Исландия, Норвегия, Россия, Швеция и США — оказывают большое влияние на Арктику и ее стратегически ценную географию. Китай стремится быть в их числе.

В отчете представлены несколько основных выводов:

1

Китай стремится стать «полярной великой державой», но публично преуменьшает значение этой цели. Речи президента Си Цзиньпина и высокопоставленных китайских чиновников, отвечающих за арктическую политику, ясно показывают, что превращение Китая в «полярную великую державу» к 2030 году является главной полярной целью Китая. Несмотря на важность этой цели в этих текстах, в документах Китая, обращенных к внешнему миру, включая его официальные документы, она редко упоминается, если вообще упоминается, что свидетельствует о желании откалибровать внешнее восприятие его арктических амбиций, особенно в связи с тем, что его деятельность в Арктике становится центром повышенного внимания международного сообщества. .

2

Китай описывает Арктику как одну из «новых стратегических границ» мира, созревшую для соперничества и добычи. ² Китай рассматривает Арктику — наряду с Антарктикой, морским дном и космосом — как неуправляемые или недостаточно управляемые пространства. В то время как некоторые из его внешних дискурсов подчеркивают необходимость ограничения конкуренции в этих областях, некоторые другие придерживаются более циничной точки зрения, подчеркивая необходимость подготовки к конкуренции внутри них и за их ресурсы. Глава Полярного научно-исследовательского института Китая, например, назвал такие общественные места «наиболее конкурентоспособными сокровищами ресурсов», Закон о национальной безопасности Китая создает юридические возможности для защиты прав Китая в них, а высшая коммунистическая партия Китая (КПК) официальные лица предположили, что доля Китая в этих ресурсах должна быть равна его доле в мировом населении. ³

3

В китайских военных текстах Арктика рассматривается как зона будущего военного соперничества. Хотя некоторые китайские тексты, ориентированные на внешний мир, преуменьшают риск военной конкуренции в Арктике, которая, вероятно, может нанести ущерб целям Китая, военные тексты придерживаются противоположной точки зрения. Они отмечают, что «игра великих держав» будет «все больше фокусироваться на борьбе и контроле над глобальными публичными пространствами», такими как Арктика и Антарктика, и утверждают, что Китай «не может исключить возможность применения силы» в этой грядущей «схватке». для новых стратегических пространств». ⁴ Китайские дипломаты описывают этот регион как «новую командную высоту» для глобального военного соперничества, а ученые предполагают, что контроль над ним позволяет получить «географическое преимущество трех континентов и двух океанов» над Северным полушарием. ⁵

4

Китайские тексты ясно дают понять, что его инвестиции в арктическую науку предназначены для укрепления его арктического влияния и стратегического положения. Несмотря на то, что сообщения, направленные извне, указывают на желание Китая проводить научные исследования для собственной выгоды и для всеобщего благосостояния, ведущие научные деятели Китая и высокопоставленные члены КПК ясно понимают, что наука также мотивирована стремлением к «праву на слово», для культивирование «идентичности» Китая как арктического государства, а также обеспечение ресурсов и стратегического доступа. ⁶ Китайские полярные экспедиции и различные исследовательские станции помогают Пекину в добыче ресурсов, доступе в Арктику и приобретении опыта работы в арктическом климате.

5

Китай публично поддерживает существующие механизмы управления Арктикой, но жалуется на них в частном порядке. Несколько китайских текстов указывают на недовольство арктическими механизмами и обеспокоенность тем, что страна будет исключена из ресурсов региона. Официальные тексты мягко предполагают, что важность региона теперь выходит за рамки «его первоначальных межарктических государств», в то время как ученые когда-то опасались, что арктические государства создадут заведомо маловероятный «альянс восьми полярных регионов» или институционализируют Арктический совет таким образом, чтобы «усилить свое доминирующее положение». положение» за счет Китая. ⁷ Эти тексты подчеркивают стремление Китая к «дипломатии идентичности», а именно, называя Китай «приарктическим государством», потому что на него влияет изменение климата. ⁸ Они также указывают на заинтересованность в продвижении альтернативных китайских концепций управления — в некоторых случаях дополняющих, а в других — выходящих за рамки Арктического совета, включая «Полярный шелковый путь» и китайское «сообщество с общим будущим для человечества», хотя конкретики часто не хватает. ⁹

6

Удовлетворение арктических амбиций Китая редко вызывает прочную добрую волю. Норвегия стала первой страной, позволившей Китаю построить арктическую научную станцию, а Швеция первой в мире разрешила Китаю построить собственную спутниковую станцию, полностью принадлежащую Китаю. Оба эти усилия, которые в то время были высоко оценены Китаем, не защитили ни одну из стран от последующего экономического принуждения и жесткого осуждения со стороны Китая. В обоих случаях Китай наказал эти страны не только за действия их правительств, но и за независимые действия их гражданского общества, которые должны были присудить китайскому диссиденту Лю Сяобо Нобелевскую премию мира и расследовать похищение Китаем гражданина Швеции Гуй Минхая. Усилия Норвегии и Швеции повернуть вспять этот спад — Швеция хранила относительное молчание по поводу выдачи своего гражданина, а Норвегия решительно поддерживала стремление Китая получить статус наблюдателя в Арктическом совете — были встречены только ограничениями на экспорт норвежской рыбы и красочными угрозами принуждения Швеции. .

7

Зависимость Арктики от торговли с Китаем часто преувеличивается, а торговые потоки меньше, чем с другими державами. Кое-кто в Арктике и во всем мире опасается китайского экономического государственного управления, но зависимость региона от Китая на удивление мала. На пять самых маленьких арктических экономик — Швецию, Норвегию, Данию, Финляндию и Исландию — на долю Китая приходится в среднем всего 4,0% их экспорта, что на 90 251 меньше, чем на 90 252, чем на США (6,2 %) и намного меньше , чем в странах НАТО и ЕС, за исключением США (70,3%). ¹⁰

8

Китай вложил значительные средства в арктическую дипломатию для усиления своего регионального влияния. За последние 20 лет Китай 33 раза отправлял высокопоставленных лиц — на уровне президента, премьера, вице-президента, министра иностранных дел и министра обороны — посетить арктические страны, помимо США и России. Пекин активно лоббировал возможность стать наблюдателем в Арктическом совете, активно присутствовал на многих других региональных форумах второго уровня и начал свои собственные дипломатические и региональные усилия, включая Китайско-российский арктический форум и Китайско-северный арктический исследовательский центр, чтобы углубить отношения с правительствами и субнациональными субъектами.

9

Военный авторитет Китая в Арктике усилился, и его научные усилия также обеспечивают стратегические преимущества. Китай дважды отправлял военные корабли в Арктику, в том числе на Аляску, а затем в Данию, Швецию и Финляндию с визитами доброй воли. Он построил свой первый ледокол отечественного производства, планирует построить более традиционные тяжелые ледоколы, а также рассматривает возможность инвестиций в атомные ледоколы.

10

Научная деятельность Китая в Арктике дает ему больший опыт работы и доступ. Китай направил в регион 10 научных экспедиций на своем ледоколе Xuelong , как правило, с более чем 100 членами экипажа, что, по признанию официальных лиц, дает ему полезный опыт эксплуатации и навигации. Китай также создал научные и спутниковые объекты в Норвегии, Исландии и Швеции, одновременно занимаясь поиском дополнительных объектов в Канаде и Гренландии, причем его объект в Норвегии может принять более двух десятков человек и обеспечить пополнение запасов. Наконец, Китай использовал Арктику в качестве испытательного полигона для новых возможностей, связанных со спутниками, самолетами с неподвижным крылом, автономными подводными планерами, буями и даже «беспилотной ледовой станцией», предназначенной для исследований.

11

Инвестиции Китая в инфраструктуру в Арктике иногда кажутся двойными. Несколько китайских инфраструктурных проектов, приносящих небольшую экономическую выгоду, вызвали обеспокоенность по поводу стратегических мотивов и возможностей двойного назначения. К ним относятся попытки бывшего сотрудника китайской пропаганды купить 250 квадратных километров Исландии для строительства поля для гольфа и аэродрома в районе, где нельзя играть в гольф, а затем купить 200 квадратных километров норвежского архипелага Шпицберген. Китайские компании также стремились приобрести старую военно-морскую базу в Гренландии; построить три аэропорта в Гренландии; построить крупнейший порт Скандинавии в Швеции; приобрести (успешно) шведскую базу подводных лодок; связать Финляндию и более широкую Арктику с Китаем через железную дорогу; и сделать то же самое с крупным портом и железной дорогой в Архангельске в России.

12

Инвестиции Китая в сырьевые товары в Арктику неоднозначны. Несмотря на некоторые важные успехи, большое количество китайских инвестиций потерпели неудачу. Например, крупная китайская фирма закрыла канадский цинковый рудник, отказалась платить кредиторам и предоставила местным органам власти платить за ликвидацию последствий экологической катастрофы. Другая фирма, разочаровавшаяся в своих инвестициях, позже подала в суд, заявив, что переплатила. В Гренландии китайский конгломерат отказался от своего железного рудника после того, как столкнулся с юридическими проблемами в Китае. В Исландии китайская компания вышла из партнерства по исследованию Арктики из-за плохой первоначальной оценки ресурсов.

Дания

De otte uafhængige arktiske stater har stor indflydelse på Arktis og områdets strategisk værdifulde beliggenhed. Kina stræber efter и være blandt dem. Denne rapport udforsker Kinas interne diskurs om Arktis samt deres aktiviteter og Ambienter i hele regionen.

Скачать отчет (pdf) »

Скачать раздаточный материал (pdf) »

Français

Les huit États souverains de l’Arctique exercent une grande effect sur l’Arctieress et sa gétique. La Chine стремится à une place parmi eux. Чтобы изучить внутренние дискуссии китайских авторитетов по Арктике, необходимо изучить деятельность и амбиции Китая во всем этом регионе.

Télécharger le rapport complet (PDF) »

Télécharger le document (PDF) »

Kalaallisut kitaamiusut

Issittumi nunat namminersortut arfineq-pingasuusut Issittumut nunataanilu pilersaarusiornermut naleqartumut annertuumik sunniuteqarluarput. Кина тааккунуннга иланнгуккусуппок. Nalunaarummi matumani Kinap Issittumi suliniutitut angorusutatullu siunniussai mississuataarneqarput.

Налунаарусиак тамаккерлугу карасаасиамут токкорук (PDF) »

Tunniussuunneqartussaq qarasaasiamut toqqoruk (PDF) »

Этот отчет был подготовлен до государственной службы Раша Доши и Алексис Дейл-Хуанг, включает только открытые источники и не обязательно отражает официальную политику или позицию какого-либо агентства правительства США.

Сноски

1. Для примеров см. «陈连增 主持 中国 极 地 考察 工作 咨询 委员会 第 第 第 第 次 会议 讲话 讲话 讲话» [заместитель директора Чэнь Лянзенг председательствовал на 13 -м собрании консультативного комитета по полярной экспедиции Китая и выступил с речью. 华夏经纬网 [Хуася], 14 июня 2011 г., http://www.huaxia.com/hxhy/hyxw/2011/06/2453010.html; «海洋局局长：从极地大国迈向极地强国» [Директор Океанического бюро: от полярной державы к полярной сверхдержаве], 中央政府门户网站 [Официальный веб-портал центрального правительства Китая], 19 ноября, 2014 г., http://www.gov.cn/xinwen/2014-11/19/content_2780849.htm; и Энн-Мари Брэди, Китай как полярная великая держава (Вашингтон, округ Колумбия: Woodrow Wilson Center Press, 2017), 3.
2. См., например, «合作才能避免失序» [Сотрудничество во избежание бедствий], 中工网 [Чжунгунван], 12 мая 2014 г., http://world.workercn.cn/63/201405/12/140512054028106.shtml. . Эта статья была написана Тан Юншэном, исполнительным заместителем директора Института стратегических исследований Университета национальной обороны.
3. «本 记者 专访 中国 极 地 研究 中心 副主任 杨惠根 博士 我 国 环球 考察 考察 考察» [наш репортер опросил доктора Ян Хейгена, заместителя директора Китайского центра полярного исследования, моя страна готовится к глобальной экспедиции], 新闻 [[ Сина], 5 декабря 2005 г. , http://news.sina.com.cn/s/2005-12-05/00437617786s.shtml.
4. 战略学 (2013年版) [ Наука военной стратегии ] (Пекин: 军事科学出版社 [Military Science Press], 2013), 16, https://fas.org/nuke/guide/china/sms- 2013.pdf, 74, 105-6.
5. 郭培清 [Го Пэйцин], «郭培清：中国在北极没土地，但有利益» [Го Пэйцин: у Китая нет земли в Арктике, но есть преимущества], 环球网 [Хуанцю Ван], 29 апреля, 2016 г., https://opinion.huanqiu.com/article/9CaKrnJV498;唐国强 [Тан Гоцян], «北极问题与中国的政策» [Арктические проблемы и политика Китая], 国际问题研究 [ Международные исследования ] (2013), CNKI: D993.5.
6. См., например, 郭云青 [Го Юньцин], «探秘中国南极新站选址» [Изучение местоположения новой антарктической станции Китая], 人民日报 [ People’s Daily ], 14 января 2013 г., http:// world.people.com.cn/n/2013/0114/c157278-20186013.html.
7. «Полный текст: политика Китая в Арктике», (Пекин: Государственный совет Китайской Народной Республики, 26 января 2018 г.), http://english.www.gov.cn/archive/white_paper/2018/01/26. /content_281476026660336. htm; «’极地未来对中国影响重大’ ——专访中国海洋大学极地问题专家郭培清» [Будущее полярных регионов окажет значительное влияние на Китай’ — интервью с Го Пейцином, экспертом по полярным проблемам Университета Китай], 上海市科学技术协会 [Шанхайская ассоциация науки и технологий], 10 июля 2008 г., http://sast.gov.cn/view/8013.html; и 程保志 [Чэн Баочжи], «试析北极理事会的功能转型与中国的应对策略» [О функциональной трансформации Арктического совета и контрмерах Китая], 国际论坛 [ Международный форум ] 15, вып. 3 (2013), CNKI: D815.3.
8. 孙凯 [Сун Кай] и 武珺欢 [У Цзюньхуань], «北极治理新态势与中国的 深度参与战略» [Новая ситуация в области управления Арктикой и глобальная стратегия глубокого участия Китая] 国际展望 Обзор № 2 9 02] 6 (2015): 75, http://www.siis.org.cn/shgjwt201512107417/UploadFiles/file/20161223/201506007%20%E5%AD%99%20%20%20%20%E5%87%AF .pdf.
9. «Полный текст: Арктическая политика Китая», Государственный совет Китайской Народной Республики. Также см. 杨剑 [Ян Цзянь] и 郑英琴 [Чжэн Инцинь], «’人类命运共同体’思想与新疆域的国际治理» [Идея «Сообщества общего будущего для человечества» и международного управления в новых границах], 上海想与新疆域的国际治理.